| Планування роботи дошкільного навчального закладу – процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури. Завдання педагогічних колективів – створити оптимальну систему планування, яка б найповніше реалізувала поставлену мету. Ця справа важка, вимагає різнобічних пошуків, багаторазових перевірок на практиці, а в основі своїй будується на наукових дослідженнях. В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи: науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів. Планування може бути перспективне і поточне. Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи закладу або його підрозділів, методи й прийоми навчально-виховного процесу на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць. Основною формою перспективного планування дошкільного навчального закладу є річний план його роботи. Поточне (календарне) планування охоплює найближчий відрізок часу—тиждень, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників. Перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний, нерозривний процес, складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективне планування служить основою поточного. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна. Види і форми планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі визначаються і затверджуються педагогічною радою на початку навчального року. Річний план роботи дошкільного навчального закладу складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється серпневою педагогічною радою, затверджується керівником закладу і погоджується з місцевим органом управління освітою. План роботи вихователів на кожний день може складатися: - за режимом першої половини дня (ранок, заняття, прогулянка) і другої (гуртки, свята і розваги, самостійна художня діяльність, праця, прогулянка);
- за видами дитячої діяльності (ігрова — всі види ігор; навчальна — заняття з різних розділів програми; трудова — різні види і форми праці; комунікативна — індивідуальні, підгрупові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація ситуацій міжособистісного спілкування та ін.; пізнавальна — спостереження, цільові прогулянки,
екскурсії, дитяче експериментування, досліди, читання художньої літератури та ін.; рухова — рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги, прогулянки-походи за межі дитячого садка, самостійна рухова діяльність); - за іншими, самостійно розробленими педагогами підходами, які забезпечують виконання завдань з різних розділів програми (наприклад, тематичний підхід).
Обов'язковою є участь обох вихователів вікової групи у процесі планування освітньої роботи з дітьми. Робота музичних керівників, інструкторів з фізичного виховання, вихователів з образотворчої діяльності та інших спеціалістів планується окремо для кожної вікової групи та відображає відповідні форми роботи з дітьми. Зміст планів узгоджується з планами роботи вихователів. Керівниками і вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів здійснюється систематичний контроль за плануванням освітнього процесу та надається допомога педагогічним працівникам закладу при розробці планів роботи. Вимоги до планування освітнього процесу У плані необхідно передбачити поступове ускладнення змісту і методів виховання і навчання, форм організації діяльності дітей з урахуванням їх досягнень. Він забезпечує системність педагогічної роботи - встановлення зв'язку між її окремими видами та формами і між змістом занять з різних розділів навчання: між заняттям і роботою вихователя з дітьми у повсякденному житті; між заняттями, грою і працею дошкільників та ін. Усе це створює умови для повноцінного виховання та навчання дитини. План може служити керівництвом до діяльності, якщо він реальний і конкретний. Це досягається визначенням у ньому окремих завдань з урахуванням рівня розвитку дітей, їх інтересів, ступеня виконання вимог "Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі", поточних суспільних подій, праці та побуту дорослих, типових явищ природи та ін. У ході планування педагогічного процесу важливо враховувати загальні тенденції які визначають пріоритети подальшого розвитку та оптимізації освіти, зокрема дошкільної: - впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання;
- гуманізація, гуманітаризація освітньо-виховного процесу;
- орієнтація на активне проходження дитиною кожного вікового проміжку дошкільного дитинства як важливої передумови подальшого розвитку особистості;
- використання інноваційних освітніх технологій;
- інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
- забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками в контексті неперервності освіти;
- інтеграція суспільного та родинного виховання та ін.
Урахування зазначених пріоритетів сприяє здійсненню цілісного підходу до організації педагогічного процесу в сучасному дошкільному закладі, дасть змогу практично реалізувати покладену на нього суспільну функцію посередника "між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися" (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні). Види планування Перспективне планування. Його перевага в тому, що воно: - враховує взаємозв'язок між різними видами і розділами роботи з дітьми;
- забезпечує системність і послідовність у роботі;
- дозволяє планувати на основі аналізу отриманих результатів;
- забезпечує єдність у роботі вихователів.
Форми перспективного планування можуть бути також різноманітними. По бажанню педагогів перспективний план складається на місяць або на квартал. Якими б різними не були форми планування, обов'язковими залишаються: - робота по загартуванню;
- ранкова гімнастика;
- рухливі ігри;
- робота по ознайомленню з природою та явищами навколишнього життя;
- уся робота, пов'язана з формуванням гігієнічних навичок, норм поведінки;
- робота, пов'язана з розвитком ігрової діяльності;
- робота з батьками;
- індивідуальна робота з дітьми за інтересами;
- сітка занять.
Обов’язково у перспективному плані повинні враховуватися особливості розвитку дітей даної групи і конкретні умови дошкільного закладу. Важливо підходити до планування творчо, запобігати перетворенню його в переписування програми. Форми планування не можуть бути постійними. Вони змінюються по відношенню до різних педагогів у залежності від якості їх роботи. Варіанти планування залежать і від умов роботи в кожному дошкільному закладі, адже багато дитячих садків мають свою специфіку. Що саме слід планувати, чи всі розділи плану, чи тільки заняття, чи всі складові ранкових, вечірніх годин, прогулянок чи лише те, що зручно для даного дитячого садка (це залежить від режиму, кількості дітей у ці відрізки дня, ін.). Ці питання вирішуються безпосередньо в кожному дитячому садку і затверджуються на початку навчального року на педагогічній раді закладу. Важливо, щоб у дітей формувалися всі знання і навички, зазначені в програмі, щоб прослідковувалась системність і глибина в роботі вихователя з дітьми. Не повинно бути єдиних вимог до всіх дошкільних закладів, до всіх педагогів у дитячому садку. Перспективні плани як такі, що дають змогу накреслити наперед завдання та зміст освітньо-виховної роботи згідно з державними освітніми програмами, визначити (при потребі) найбільш ефективні методи, прийоми та засоби здійснення педагогічного процесу, доцільно складати на зручний для конкретного педагога відрізок часу - на місяць, квартал, півріччя, або на весь навчальний рік у довільній формі (наприклад, у вигляді графічних таблиць). До перспективних планів, зокрема, відносяться сітки занять, організація ігрової діяльності дітей, вивчення фізичних вправ, проведення свят і розваг тощо. На місячну перспективу можна планувати і окремі види та форми роботи, як-от: ранкову гімнастику та гімнастику після денного сну (по два комплекси на місяць із визначенням ускладнень до кожного комплексу через тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); роботу з батьками вихованців конкретної вікової групи (форми, тема, термін проведення). Поточне (календарне) планування. Цей вид планування охоплює найближчий відрізок часу - тиждень, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників. До календарного плану слід підходити диференційовано. Такий підхід залежить від досвіду вихователів (чи інших педагогів) та підходу до здійснення навчально-виховного процесу. Календарний план складається на 6-12 днів. Уранці (до сніданку) планується гігієнічна гімнастика (кожний комплекс на 10-12 днів), формування у дітей культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування, а також проведення індивідуальних занять з дошкільниками (з розвитку мови, математичних уявлень та ін.), розучування нових або варіантів уже відомих дидактичних ігор, керівництво працею в куточку природи, організація роботи чергових, бесіди з батьками. Заняття з дошкільниками в молодших групах проводяться вранці і ввечері, а в середніх і старших групах тільки вранці, що відображається в плані. У групах, де проводяться два або три заняття в ранковий час, треба обміркувати їх сполучення. Заняття, які потребують значної розумової напруги та уваги (розвиток мови і мовленнєве спілкування, формування математичних уявлень та ін.), треба проводити першими і сполучати їх із заняттями фізичною культурою чи музикою, що знімає розумове перевантаження. Багато занять потребує великої підготовчої роботи, вона теж пишеться в плані (наприклад, проведення спеціальних спостережень до занять з образотворчої діяльності, підготовка матеріалу та обладнання, участь у ній дітей та ін.). У плані указують основні методи та прийоми проведення занять (питання до дітей під час проведення бесіди та ін.). Готується матеріал, необхідний на занятті (конспекти занять). Режим дня в групах дошкільників містить у собі дві прогулянки - денну і вечірню. Прогулянка - час відпочинку дітей і водночас продовження виховної роботи з ними. У прогулянку може входити: проведення спостережень з метою збагачення знань і уявлень дошкільників — зрозумілі для них явища суспільного життя, ознайомлення з явищами природи, праця на ділянці, колективна рухлива гра, а також індивідуальна і групова робота з дітьми з розвитку їх рухів (різноманітні вправи). Треба враховувати поточні обставини (погода, пора року). Під час вечірніх прогулянок кількість видів ігрової діяльності скорочується, в основному планують малорухливі та самостійні ігри. Планується спостереження за явищами природи, а влітку і праця (на городі, у квітнику), розваги, ігри-драматизації, прибирання куточків, поробки іграшок, ремонт книжок та ін. Два-три рази на місяць проводяться розваги. Також планується індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми. Перспективне та поточне планування - це єдиний, нерозривний процес, усі складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективний план лягає в основу поточного. Форма складання обох цих планів довільна: текстова чи графічна. Персональне планування працівниками дошкільного закладу здійснюваної ними освітньо-виховної роботи надає педагогічному процесу організованого характеру; робить діяльність вихователя, музичного керівника та інших фахівців цілеспрямованою та результативною; посилює роль дорослих у вихованні дитини; визначає конкретні завдання, зміст, форми та методи роботи з дітьми. Складаючи плани своєї роботи, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей; завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи дошкільного закладу, зберігати перспективну і поточну (календарну) форми планування. Поточні (календарні) плани складаються на основі перспективних і також на зручний для кожного педагога період. Тут важливо враховувати ось що: календарне планування роботи вихователями різних вікових груп може обмежуватися одним-двома найближчими днями, а от фахівцям вузького профілю та фахівцям-початківцям зручніше складати їх на один-два тижні. Календарний план може мати довільну текстову форму або вкладатись у певну графічну схему (таблицю). В одному дитячому садку може практикуватися декілька видів планування: перспективне, календарне, календарно-перспективне та різні форми їх запису. Отже: форма плану, його модель вибирається самим педагогом. Це залежить від його професійності, досвіду, від уміння бачити результати своєї діяльності, аналізувати їх, від умов роботи дошкільного закладу. План може розбиватися на блоки (розділи): - Режим дня, дані про дітей, стан їх здоров'я
- Навчально-виховна робота в різних видах діяльності поза заняттями
- Робота на заняттях
- Діагностичні карти та діагностичні альбоми
Для того, щоби роботи велася в системі, повинна бути або орієнтовна схема-пам'ятка або циклограма, що дозволить найбільш повно охопити різні сторони діяльності вихователя. При їх складанні треба обов'язково враховувати можливості дитячого садка, тему занять, передбачити і рівномірно розподілити протягом дня різноманітні види діяльності. Пам’ятка до календарного планування навчально-виховної роботи 1. Трудова діяльність планується не менше 1 р. на день, використовуються різні форми організації: - трудові доручення,
- чергування,
- колективна праця.
2. Колективна праця планується 1 раз на тиждень у старшому дошкільному віці. 3. Спостереження плануються 3 рази на день за вибором вихователя в ранкові години, на прогулянці, в II половині дня. 4. Індивідуальна робота обов'язково планується вранці, на прогулянці, в 2 половині дня. 5. Ігрова діяльність планується 3 рази на день, використовуються всі види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, рухливі, дидактичні, ігри-розваги, музично-дидактичні, ігри-драматизації. 6. Ігри-драматизацї плануються 1 раз на місяць. 7. Колективні форми роботи з батьками плануються на 1 місяць перед
календарним планом, а в календарному плані вказується індивідуальна робота по мірі необхідності в ранкові чи вечірні години (2-3 рази на тиждень). 8. Вечори розваг з дітьми плануються 1 раз на тиждень (2 готує вихователь; 2 – з музичним керівником). На прогулянці планується фізкультурно-оздоровча робота у вигляді системи рухливих ігор чи фізкультурного комплексу, в ті дні, коли немає занять з фізкультури – отже 3 рази на тиждень. 10. Піші переходи плануються 1 раз на тиждень в усіх
вікових групах. За межі дитячого садка піші переходи проводять починаючи з середньої групи (тривалість: 20-25 хв. - молодший дошкільний вік, 40-45 хв.– старший дошкільний вік). 11. Комплекс ранкової гімнастики планується на 2 тижні і вказується на початку календарного плану, а в самому плані тільки відмічається, за яке число проводиться ранкова гімнастика та вказуються ускладнення чи незначні зміни в комплексі. 12. Самостійна ігрова діяльність планується 3 рази на день. 13. Самостійна творча художня діяльність планується 1 раз на тиждень. 14. Нормування культурно-гігієнічних навичок планується щоденно (1 раз на день) під час сніданку, чи під час полуденка - за вибором вихователя в молодшій і середній групі, а в старшому дошкільному віці - по мірі необхідності, як індивідуальна робота. Планування різних видів діяльності Заняття Це основна форма організації навчання в дитячому садку. Система занять відображається в плані роботи з урахуванням конкретних її умов, темпу розвитку дитини. Так, система занять по ознайомленню з сезонними змінами природи буде різною в дитячому садку, розташованому в приміській або сільській місцевості, і в дитячому садку, який знаходиться у центрі великого міста. При плануванні занять ураховуються основні етапи засвоєння, передбачається повторення матеріалу та поступовий характер його ускладнення. Заняття по кожному з розділів навчання погоджуються з заняттями інших розділів. Наприклад: на ознайомленні дітей з довкіллям, з природою розв'язуються також завдання мовленнєвого розвитку . Зв'язок між розділами програми дозволяє показати те чи інше явище з різних боків, поглибити і закріпити уявлення про нього, навчити використовувати знання та вміння в різних умовах. Навчання продовжується протягом дня, під час ігор, у праці. Ігри Вихователь планує працю з дітьми в формі дидактичних ігор, вправ з дидактичним матеріалом. Необхідно також планувати виховання поведінки і культурно-гігієнічних навичок. Наприклад, вихователь планує провести дидактичну гру "Одягни ляльку", щоб познайомити нових дітей з послідовністю одягання та роздягання (у плані враховується й індивідуальна робота з дітьми). Планування вихователем ігор для дітей потребує від нього гарного їх знання та уявлення про те, які ігри більше полюбляють діти його групи, їх зміст, хто з ким хоче гратися, наскільки діти самостійні в іграх, які іграшки їх подобаються більше. Необхідно знати, як розвиваються дитячі ігри від віку до віку: як змінюється та збагачується їх зміст, ускладнюється поведінка дітей у грі, зростає їх самостійність. Усе це дуже важливо тому, що планується не ігрова діяльність дітей, а педагогічна діяльність вихователя щодо керівництва іграми. При плануванні сюжетно-рольових та конструктивних ігор вказують конкретні завдання впливу педагога на гру: збагачення її змісту, формування у дітей умінь грати з різними іграшками, встановлювати правильні відносини між дітьми, навчати їх новим ігровим діям, умінням будувати сюжет, утворювати умови для ігор та ін. При цьому вихователь приділяє увагу не тільки спільним, колективним, але й індивідуальним іграм дітей, висуваються завдання виховання поведінки дошкільників у грі: дружні відносини між дітьми, вміння враховувати інтереси оточуючих, ділитися іграшками, справедливо вирішувати конфлікти та ін. Усі ці завдання плануються на тривалий термін і багаторазово повторюються в плані. Збагачення змісту дитячих ігор - головне завдання керівництва ними. У плані воно відображається по-різному. Наприклад, може бути поставлене завдання збагачення змісту дитячих ігор без назви теми ("Прийняти участь в іграх Ніни, Тетяни, Вови". Допомогти їм вибрати іграшки, показати дії з ними).Так ігри проводять у молодших групах. У групах дітей середнього і старшого дошкільного віку педагог, добре знаючи, у що і як грають його вихованці, може збагатити зміст конкретних ігор, наприклад: "Допомогти дітям збагатити зміст гри у дитячу бібліотеку: працівники бібліотеки не тільки видають книги дітям, вони розповідають їм про цікаві твори, турбуються про порядок, про збереження книжок, одержують нові видання". Виділяючи завдання виховання взаємовідносин і поведінки дітей у грі, вихователь враховує їх активність і ігрові вміння. Наприклад: "Забезпечити, щоб під час гри у школу діти виконували роль вчителя по черзі. Допомогти Тетяні порадою, як виконувати цю роль"; "Прийняти участь у грі разом з Борисом. Протистояти його бажанню брати на себе тільки головну роль. Зацікавити виконанням другорядних ролей". Збагачуючи ігрові інтереси дітей, педагог час від часу планує нові теми для ігор, використовуючи при цьому різноманітні прийоми. По-іншому плануються ігри-драматизації. Спочатку дітьми засвоюється художній твір (казка, оповідання): ознайомити з ним, повторне читання, розповідь від імені героїв та ін. Спланувати виготовлення з дітьми нескладних ігрових атрибутів (елементів костюмів, декорації) та проведення самої гри. Гра-драматизація повторюється багаторазово, вона може стати змістом вечора розваг, бути показаною дітям інших груп, включена до сценарію свята. Усе це передбачається планом. З рухливими іграми знайомляться на заняттях фізичної культури, на прогулянках, навіть у приміщенні. Планування цих ігор співпадає з плануванням дидактичних ігор. Праця Під час планування праці дітей перед педагогом постають два завдання: виховання навичок та вмінь у різноманітних видах праці (господарчо-побутової, праці в природі та ін.); виховання позитивного ставлення до праці старанності і гарного результату, любові до праці, відповідальності, самостійності, взаємодопомоги та ін. У плані необхідно відобразити працю дітей по різних видах (самообслуговування, господарчо-побутова, праця в природі, ручна праця). Плануючи найпростішу форму організації праці – доручення, вихователь вказує їх зміст і дітей, які будуть це виконувати. Виконання кожного нового доручення стає доступним для всіх дітей, педагог помічає в плані лише імена тих із них, які потребують особливої уваги. У планах систематично відображається робота з керівництва чергуванням. Обов'язково планується введення нового виду чергування. У плані треба передбачити ознайомлення дітей з працею дорослих: спостереження за діяльністю працівників дитячого садка та іншими видами праці. Свята У плані відображається підготовка до проведення свят, в яких будуть приймати участь як весь колектив, так і діти, у повсякденному плані вихователя нотуються різні заняття, на яких дошкільникам у доступній їм формі розповідається про свято чи пам'ятну дату. Планується підготовка дітей до свят (вивчення віршів, пісень, таночків, виготовлення костюмів та ін.). Вихователь планує термін підготовки і проведення з дітьми побутових свят (Свято ялинки, випуск дітей, сезонні свята, колективного дня народження та ін.) і різноманітних розваг (показ лялькового, тіньового театру, діафільмів, свят дня ляльок та ін.). Робота з батьками Вихователі здійснюють педагогічну пропаганду серед батьків, спонукають їх до допомоги дитячому садку, знайомлять із змістом роботи садка з метою встановлення контактів, розповсюджують передовий досвід виховання дітей у сім'ї. Планувати необхідно форми роботи з батьками у різних напрямках, проведення батьківських зборів, консультацій, відвідування сімей, проведення відкритих днів, занять, виставки дитячих робіт, оновлення батьківського куточка та ін. Схема планування навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку протягом дня І половина дня: Ранок Прийом дітей (вказати де). Спостереження (за чим, де проводиться, група чи підгрупа). Мета. Прийоми керівництва: (вказати розповідь вихователя, загадки, прислів'я, запитання, художнє слово, фольклор у відповідності до структури спостереження). Мета. Ігрова діяльність: - рухливі ігри (2-3) малої рухливості, хороводні, назва гри. Мета.
- створення умов для виникнення сюжетно-рольової гри (розгляд, бесіда, розповідь). Мета.
- створення умов для виникнення будівельно-конструктивних ігор (розгляд картин, ілюстрацій, схем, побудов, читання художньої літератури про будівництво, розповідь, бесіда, виготовлення атрибутів до гри). Назва гри. Мета.
- дидактичні ігри (вказати вид гри, назву). Мета.
Індивідуальна робота (вказати з ким, з якого розділу програми, з яким
матеріалом). Мета. Трудова діяльність: - трудові доручення (вказати з ким, зміст трудового доручення, мету).
- чергування (планується якщо тільки вводиться новий вид чергування або по мірі необхідності). Вказати вид чергування, мету.
Ранкова гімнастика (вказати за яке число при необхідності ускладнення чи зміни). Мета. Формування культурно-гігієнічних навичок перед сніданком. Мета. Сніданок. Дидактична гра перед заняттям (для старшої, підготовчої групи як
сюрпризний момент або для переключення уваги). Мета. Заняття - Вид, тема
- Програмовий зміст (навчальні, розвиваючі, виховні завдання).
- Обладнання.
- Прийоми керівництва.
- Хід заняття (вказати основні частини заняття та прийоми роботи у відповідності до структури заняття).
Прогулянка Спостереження (за чим, група чи підгрупа дітей, прийоми керівництва, запитання для дітей). Мета. Ігрова діяльність: - рухливі ігри (2-3 для молодшого дошкільного віку, 3-4 для старшого дошкільного віку. Мета.
- будівельно-конструктивні ігри з природним матеріалом у залежності від пори року. Мета.
- самостійна творча ігрова діяльність. Мета.
- дидактичні ігри (вказати вид гри, назву, мету).
Трудова діяльність: - трудові доручення (вказати з ким, зміст, мету).
- колективна праця (вказати зміст та прийоми керівництва колективною працею, мету).
Індивідуальна робота (з ким, розділ програми, мета). Підготовка до обіду. Обід Денний сон II половина дня: Підйом дітей. Загартовуючі процедури (вид, за яке число). Мета. Самостійна ігрова діяльність. Мета. Трудова діяльність: - трудові доручення (а ким, зміст, мета).
- колективна праця (для старшого дошкільного віку). Вказати зміст, мету, прийоми керівництва.
Гра-драматизація (вказати назву, обладнання, прийоми керівництва, мету Ігри-забави (назва, мета). Попередня робота до навчальної діяльності: - робота з картинами, ілюстраціями
- читання оповідань
- розповідання казок. Мета.
Комунікативна діяльність, спілкування (зміст, група чи підгрупа дітей). Мета. Самостійна художня діяльність. Мета. Підготовка до вечері. Вечеря Вечірня прогулянка: Малорухливі ігри (1-2), назва гри. Мета. Індивідуальна робота (з ким, розділ програми, ). Мета Самостійна ігрова діяльність. Мета. Робота з батьками (з ким, форма роботи). Мета Раз на тиждень планується вечір розваг. Вказується тема вечора розваг, мета, обладнання та хід проведення. Примітка: кожен вид діяльності проводиться для того, щоб реалізувати в деякій мірі програмові завдання, поставлену мету, проте не слід їх переписувати з Програми (вчити, виховувати, розвивати), адже план педагог складає для себе, то є циклограма дій вихователя, то ж краще і вказувати ці дії: спонукати дітей до…, повідомити дітям..., викликати подив, захоплення…, розказати дітям про…, пограти в…,прослідкувати за…та ін. Використана та рекомендована література - Бурова А. та ін. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі. //Дошкільне виховання.–2002.–1–С. 12-15.
- Диференційований підхід до планування ігрової, трудової та індивідуальної роботи//Дошкільне виховання. -1989. - №9. - С.8.
- Крутій К.Л. Планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.– Запоріжжя ТОВ «ЛІПС», 1999.–48 с.
- Планирование работы по труду // Програма "Дитина в дошкільні роки". - Запоріжжя, 1991. — П.ч.
- Примерное планирование работы по ознакомлению с природой // Дошкольное воспитание. - 1990. - №№5,8. - С. 38,43.
- Примерное содержание воспитательно-образовательной работы по трудовому воспитанию, схема примерного планирования работы на месяц // Дошкольное воспитание. -1993. - №8. - С.26-32.
- Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. Інструктивно-методичний лист//Дошкільне виховання.–2002.–10. с.3.
- П'ять схем перспективного планування // Дошкільне виховання. - 1991. -№4. - С.29-32.
- Тематичне перспективне планування ігрової діяльності // Дошкільне виховання. -1988. - № - С. 10-11.
- Сичова Н.А. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі. //Актуальні питання дошкільної освіти, Херсон, 2004.
- Цікавий досвід планування тематичних днів // Дошкільне виховання. 1991.-№12.-С.4-6.
| 
