Сторінка психолога

Джуган Ганна Василівна

 освіта вища

закінчила Приватний вищий навчальний заклад "Соціально-педагогічний інститут Педагогічна академія"

Стаж роботи сім років 

Основні види роботи психолога ДНЗ :                 

1.Профілактична ;        

2.Діагностична ;                                      

3.Корекційна                                                                

4.Організаційно - методична ;    

5.Науково - дослідницька.

                           Пріоритетні  напрямки роботи:

1.Адаптація новоприбулих дітей;                   

2.Прфілактика дезадаптації;                                                                          

3.Корекція страхів і тривожності;                                                                     

4.Дослідження готовності дитини до навчання в школі;                               

5.Психологічна просвіта.

Значна увага з боку психологічної служби приділяється роботі з дітьми: психолого-педагогічному вивченні дитини, її розвитку, адаптації дітей раннього віку до ДНЗ, підготовці дітей до школи, з’ясуванню причин тих чи інших відношень у вихованні та навчанні дитини, відставання чи випередження вікових нормативів у розвитку пізнавальних процесів, тривожності, міжособистісним стосункам, розвитку у дітей комунікативних якостей, інтелектуальних здібностей, розвитку самооцінки.

Психологічна служба тісно співпрацює з педагогічним колективом.

Проводячи роботу з батьками, психологічна служба забезпечує:

 - інтеграцію суспільного і родинного виховання

 - психологічну просвітницьку роботу з батьками

 - довіру батьків до діяльності ДНЗ

З цією метою в ДНЗ розроблені в достатній кількості психолого-педагогічні інформаційні матеріали для батьків: пам’ятки, поради, рекомендації, ігри-вправи, ігри-тренінги з розвитку психічних процесів у дітей. Головне для практичного психолога — це привернення батьківської уваги до розвитку дитячої особистості, розуміння своєї ролі у вихованні та навчанні дітей.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

- Подавайте дітям приклад гарної поведінки

- Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

- Змінюйте оточення, а не дитину.

 - Ліпше тримати ціні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних  для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

- Висловлюйте свої бажання позитивно

- Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

- Висувайте реальні вимоги.

     Враховуйте вік дитини, ситуацію в якій вона опинилась. Ви маєте бути   терплячим до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням та покаранням. З дорослішанням дитини покарання та заохочення стають менш результативнішим. Пояснюйте причину вашого рішення. Зі старшими прагніть до компромісу, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги. Обирайте виховання без побиття та крику. На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними, але згодом виявиться : щоразу ви змушенні бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю та поваги до інших. Дослідження доводять , що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Допомагайте  дітям поводитися краще, даючи їм вибір.

          Не сперечайтеся з дитиною про справи, які  не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити  вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

Проявляйте свою любов.

        Саме любов є  найважливішою потребою всіх людей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина.

     Цікавтеся тим , що робить і відчуває ваша дитина.

Визначте певні обмеження для дітей.

     Усі взаємостосунки потребують обмежень, навіть й ті, що будуються на любові та довірі. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію.  Часом батьки бувають занадто серйозними. Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди. Це допоможе сповна відчути радість  батьківства. Намагайтеся побачити світ очима вашої дтитни і зрозуміти її почуття Пригадайте, як ви почувалися, коли були дитиною, й яким незрозумілим здавався вам світ дорослих, якщо з вами чинили несправедливо.

Хваліть і заохочуйте дитину .

          Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль.Хваліть її за хорошу поведінку. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого.  Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосується її. Прислухайтеся до думки дитини. Подумайте, яким чином   сказати дитині щось неприємне. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Плануйте розпорядок дня дитини. Діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. Будьте послідовними  у дотриманні правил, встановлених у вашій сім’ї. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а  іншого – відміняється.

Не забувайте про власні потреби !

      Коли відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу  лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення.Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

І пам’ятайте: діти мають право на позитивне  ставлення до себе.